І. Самотність
За шість днів Господь Бог створив небо, землю, а також весь тваринний і рослинний світ, включаючи людину. Наприкінці кожного дня творіння Бог уважно оглядав Своє творіння, і бачив що усе Їм створено добре: «І побачив Бог…, що воно добре» (Буття 1:4,10,12,18,21,25).
Людина стала вінцем творіння. Її теж Господь створив дуже добре – за Своїм образом і подобою. За словами Божими, не добре було Адаму залишатися одному: «І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою» (Буття 2:18).
Отже, ми бачимо, що самотність для людини – не добре. У книзі Екклезіастовій сказано: «Двом краще, ніж одному; тому що у них є добра винагорода у праці їх: тому що коли впаде один, то іншій підніме товариша свого. Але горе одному, коли впаде, а іншого немає, який підняв би його. Також якщо лежать двоє, то тепло їм; а одному як зігрітися? І якщо стане переборювати хто-небудь одного, то двоє встоять проти нього: і нитка, утроє скручена, не скоро порветься» (Еккл. 4:9-12).
Господь Бог не створив людину для самотності, Він вклав у неї потребу в любові, розумінні, дружбі і спілкуванні зі своїм Творцем і собі подібними. Коли ця потреба залишається незадоволеною, тоді людина і починає почувати себе нещасною і самотньою.
- Що таке самотність?
Самотність – стан самотньої людини. Самотній – відокремлений від інших подібних. Той, хто не має сім’ї, близьких.
На наш погляд, самотність – це неповноцінність, яка полягає в нестачі близьких взаємин, спілкування, взаєморозуміння, любові, турботи і т. ін. Це свого роду ізоляція (духовна, фізична, моральна).
- Причини, що викликають самотність:
Самотність не виникає за один день. Вона може бути результатом усього життя або характеру людини. Вона може бути наслідком якоїсь події або травми, пережитої людиною. Іноді ми навіть не підозрюємо про те, що тими чи іншими вчинками або діями самі себе заганяємо в безвихідь самотності.
А. Виховання.
Деякі люди мають тенденцію до самотності через певні події і обставини, що сталися в їх ранньому дитинстві. Наприклад, у дитини, чиї батьки стримували свої почуття або, навпаки, були надмірно критичними у своїх висловлюваннях, можуть сформуватися комплекси, які в майбутньому негативно відіб’ються на її умінні взаємодіяти з оточенням. Одні з них так і не навчаться нормальному спілкуванню і дружбі з однолітками. У других може сформуватися різкий і агресивний характер, який відлякуватиме і відштовхуватиме оточення. Треті будуть приречені на самотність через занадто занижену самооцінку і боязнь бути знехтуваними товариством. Самотність може стати стилем життя у тих, хто так і не зумів розвинути в собі міжособових навичок і здібностей, таких як комунікабельність і т. ін..
Біблійний приклад людини з нерозвиненими міжособовими навичками – це сварлива дружина, про яку в книзі Притч Соломонових сказано наступне: «Краще жити в кутку на покрівлі, ніж зі сварливою дружиною у просторому домі» (Пр. 21:9). «Краще жити у землі пустельній, ніж з дружиною сварливою і сердитою» (Пр. 21:19).
Б. Соціальні фактори.
Існує ряд соціальних факторів, що грають на руку самотності. Ми живемо в століття науково-технічного прогресу, коли людина легко може обійтися без допомоги іншої людини. Сьогодні ми можемо робити багато що, не виходячи з дому. Телебачення та Інтернет замінили нам родичів і друзів. Багато літніх людей страждають від самотності через боязнь вийти з дому у зв’язку із збільшеним ростом бандитизму. Постійна зайнятість на роботі або часті переїзди заважають розвитку тісних дружніх взаємин між людьми.
В. Обставини.
Самотність також може бути результатом життєвих обставин. Несімейні, розлучені або овдовілі люди більше схильні до самотності через свої обставини. Проте від самотності може страждати навіть сім’янин, взаємини в сім’ї якого позбавлені взаєморозуміння, любові і близькості. Також жертвами самотності за обставинами можуть стати студенти, що знаходяться на навчанні далеко від дому; фахівці, вимушені проводити час у частих відрядженнях; літні люди, чиї діти і онуки переїхали в інше місто або країну, а також хворі та інваліди. Крім того, так звані «трудоголіки» і представники окремих професій (наприклад, айтішники) також можуть стати жертвами самотності. Усі ці люди належать до групи ризику стати самотніми людьми за обставинами.
Г. Звички і вади.
У деяких випадках люди стають самотніми завдяки своїм нехорошим звичкам, або вадам. Так алкоголізм, наркоманія, пожадливість або марнотратство (азартні ігри) сприяють тому, що людина втрачає і сім’ю і друзів.
Крім того, частенько самотні люди посилюють свою самотність такими вадами, як алкоголізм, наркоманія та ін. Сьогодні кількісний ріст банд, сект і культів багато в чому пояснюється збільшенням кількості людей, які не в змозі уникнути самотності іншим способом.
Однією з найпоширеніших причин самотності є егоїзм. Егоїсти люблять використовувати оточення. Вони починають з рідних і близьких, але скоро залишаються без друзів. Тоді вони починають використовувати знайомих і сусідів. Але незабаром і ті відвертаються від них. Часто егоїсти залишаються одними, бо не люблять нікого ні про що просити і, як наслідок, не люблять нікому дякувати.
Д. Економічні причини.
Ілюстрацією до цього пункту може бути приказка: «Ситий голодного не розуміє». Не секрет, що коли людина бідніє (чи втрачає свій статус) від неї багато хто відмовляється і відвертається, тим самим, прирікаючи її на самотність. У той же самий час відома безліч випадків, коли багаті люди через своє становище в суспільстві і унаслідок свого величезного статку кінчали життя самогубством унаслідок самотності.
- Негативні наслідки самотності
А. Самотність може підштовхнути до гріховних взаємин.
Взаємини з людьми є протилежністю самотності. Саме тому для більшості людей інтимні взаємини з представниками протилежної статі є спробою позбутися самотності. Іншими словами, намагаючись уникнути самотності, люди вступають у гріховні взаємини. Проте ці люди не розуміють, що фізична близькість не може повністю задовольнити і наситити спустошене самотнє серце. Статева близькість може лише відвернути на якийсь час, але не в змозі усунути проблему самотності.
Б. Самотність може негативно відбитися на наших фінансах.
Деяких людей напади самотності спонукають йти в магазин і робити непотрібні покупки, щоб хоч на якийсь час забутися і пережити емоційний підйом. Проте цей підйом триває недовго і, як правило, сильно б’є по гаманцю.
В. Самотність може деформувати нашу самооцінку.
Один з найнебезпечніших наслідків самотності – це занижена самооцінка. Людина з низькою самооцінкою вірить у свою даремність і нікчемність. Вона вважає себе непотрібною ні Богові, ні людям, і навіть може поставити під сумнів необхідність свого існування.
Г. Самотність може призвести до розвитку хвороб і до самогубства.
Наше тіло та емоції взаємопов’язані. Напад самотності може призвести до озлобленості, депресії, яка пізніше може вилитися у фізичне погіршення здоров’я і, у деяких випадках, до божевілля.
Крім того, багато людей, що впадають у депресію, мають тенденцію до обжерливості: вони починають їсти для того, щоб на якийсь час забути про свою проблему і пережити хоч би тимчасовий емоційний підйом. Цей підйом триватимете недовго, і, як правило, негативно позначається на здоров’ї людини, що переїдає.
У деяких випадках самотність може навіть призвести і до самогубства. Це відбувається тоді, коли людина вже не бачить іншого виходу із ситуації, що склалася, лише як позбавити себе життя.
